Обзор законодательства за неделю 20

^{Експрес-НОВИНИ}

Огляд найбільш цікавих законодавчих актів та нормативних документів за період  11 – 17 травня 2015 р.

Чергова порція нових законів на підпис Президенту

На пленарному засіданні 14 травня ВРУ ухвалила значну кількість законів, серед яких:

- "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо встановлення обмежень при обранні на посаду (призначення виконувача обов'язків) керівника вищого навчального закладу" (проект N 2599-1 від 23.04.2015 р.);

- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни" (проект N 0932 від 27.11.2014 р.);

- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування земельних ділянок та їх державної реєстрації на підставі документації із землеустрою, розробленої до 2013 року" (проект N 0902 від 27.11.2014 р.);

- "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (проект N 1565 від 22.12.2014 р.);

- "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо рішень Уповноваженого органу з питань державної допомоги" (проект N 0909 від 27.11.2014 р.);

- "Про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (проект N 2805 від 12.05.2015 р.);

- "Про внесення змін до законів України "Про охорону дитинства" та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо державної підтримки учасників антитерористичної операції та їх дітей з метою здобуття освіти" (проект N 2105 від 11.02.2015 р.);

- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів" (проект N 1195 від 02.12.2014 р.);

- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей трансляції (ретрансляції) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій" (проект N 1455 від 12.12.2014 р.);

- "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів" (проект N 0924 від 27.11.2014 р.);

- "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій" (проект N 2226 від 24.02.2015 р.).

Важливо! Невеликий крок до спрощення умов ведення бізнесу

Зміни, внесені до ст. 69 ПКУ, покликані зменшити кількість процедур та часу реєстрації суб’єктів господарювання. Тим самим це дасть змогу забезпечити підвищення позицій України в рейтингу Doing Business-2016 за індикатором "Реєстрація підприємств".

Уточненням до п. 69.1 ПКУ передбачено, що банки та інші фінансові установи можуть відкривати поточні та інші рахунки платникам на підставі інформації, отриманої банком з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податку.

У цей самий день банки зобов’язані надіслати контролюючому органу повідомлення про відкриття або закриття рахунка.

Як і раніше, податкова зобов’язана не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення про відкриття рахунку направити банку повідомлення про взяття рахунку на облік (або відповідну відмову). Водночас уточнено: якщо контролюючий орган протягом цього строку не направить повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік за мовчазної згоди. За таких умов взяття на облік відбувається у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення. Ця дата і буде початком видаткових операцій за рахунком.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу" (N 344-VIII від 21.04.2015 р.)

Дата набрання чинності: з дня, наступного за днем його опублікування.

ВРУ внесла зміни до порядку діяльності акціонерних товариств

ВРУ внесла зміни до низки нормативних актів, що підвищують вимоги до діяльності акціонерних товариств та мають на меті зробити такі товариства більш привабливими для інвестування.

Зокрема, конкретизовано відповідальність посадових осіб за збитки, завдані ними господарському товариству. Зазначене відшкодування здійснюватиметься, якщо такі збитки завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Передбачено внесення відповідних змін до ст. 89 Господарського кодексу України. (Нагадаємо, що в чинній сьогодні редакції ст. 89 ГКУ міститься лише загальна фраза про те, що посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом).

У спорах про відшкодування збитків, завданих товариству його посадовою особою, представником товариства є його учасник (акціонер), якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства, який подав до суду позовну заяву від імені товариства або заяву про здійснення представництва позивача.

Зазначені справи розглядатимуться господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Водночас Господарський процесуальний кодекс України поповнився статтею, що передбачає офіційне оприлюднення судових документів у таких справах.

Ще одним нововведенням є запровадження інституту "незалежних членів наглядової ради (незалежних директорів)", які представлятимуть інтереси міноритарних акціонерів у публічних акціонерних товариствах.

Закон висуває низку вимог до таких осіб. Так, незалежним директором може бути особа, яка:

- не одержує і не одержувала в минулому істотну додаткову винагороду від товариства або його дочірнього підприємства, крім плати, отриманої як незалежний директор;

- не має і не мала протягом минулого року істотних ділових відносин з товариством або його дочірнім підприємством;

- не є близьким членом родини виконавчого чи управляючого директора.

Відзначимо, що поки Закон не розкриває понять "істотна додаткова винагорода" та "істотні ділові відносини".

Повний перелік вимог до незалежних директорів міститиметься у ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (N 514-VI від 17.09.2008 р.).

Крім того, дещо відкориговано порядок виплати дивідендів, встановлено детальне регулювання правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, внесено зміни до порядку проведення загальних зборів АТ та здійснення голосування, а також до порядку обрання членів наглядової ради та здійснення її діяльності.

Очікується, що прийняття зазначеного Закону допоможе Україні значно покращити свою позицію у всесвітньо відомому рейтингу "Doing Business 2016" за індикатором "Захист міноритарних інвесторів".

------------------------

Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (N 289-VIII від 07.04.2015 р.)

Дата офіційного опублікування: "Голос України" N 82 від 13.05.2015 р.

Дата набрання чинності: 01.05.2016 р. за винятком деяких положень, що набирають чинності 14.05.2015 р.

Увага! Мінфін затвердив нову податкову звітність

Детальний аналіз податково-реформаторських змін ми надавали в коментарі до Закону N 71-VIII від 28.12.2014 р. Окрема увага приділялась також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортному податку, що є складовими новачка реформованої системи оподаткування - податку на майно.

В ПКУ (ст. 266 та 267) прописано порядок подання податкової звітності. Бюрократичну процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції пройшли два накази Мінфіну, якими й затверджено нові форми Податкових декларацій із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та з транспортного податку.

Документи заплановано до публікації 22 травня 2015 року в "Офіційному віснику України" N 38, тож саме із цієї дати вони наберуть чинності.

------------------------

Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку" (N 415 від 10.04.2015 р.)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 р. за N 474/26919 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування

Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" (N 408 від 10.04.2015 р.)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 р. за N 479/26924 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування

Окремі нюанси нарахування ЄСВ, якщо зарплата працівника менша за мінзарплату

Реформа з ЄСВ принесла із собою безліч запитань. Незважаючи на те, що з дати набрання чинності Законом N 77-VIII від 28.12.2014 р. минуло вже більше чотирьох місяців, у бухгалтерів продовжують виникати запитання щодо застосування деяких його законодавчих норм. Тому пропонуємо нашим користувачам звернути увагу на лист ДФС, в якому роз’яснено нові правила застосування ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (N 2464-VI від 08.07.2010 р., далі – Закон N 2464). У ній прописано обов’язок нарахування ЄСВ виходячи з мінімалки, якщо розмір зарплати не досяг мінімального рівня. Проаналізуємо детально озвучені в листі нюанси застосування ЄСВ:

1. Як розраховувати ЄСВ у місяці прийняття або звільнення працівника? ДФС зазначає, що сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої зарплати незалежно від її розміру. Зауважимо, що на законодавчому рівні цей момент не врегульовано. Приємно, що ДФС обрала ліберальну позицію.

2. Працівник частину або повний місяць перебував у оплачуваній відпустці: чи потрібно ЄСВ розраховувати з мінзарплати? На думку ДФС, потрібно.

У випадку, коли працівнику (за основним місцем роботи) до бази нарахування ЄСВ включено оплату відпустки за наступний місяць, сума ЄСВ розраховується із врахуванням такого:

- якщо загальна сума нарахованої зарплати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінзарплати, сума ЄСВ за цей місяць розраховується виходячи з мінзарплати;

- якщо відпустка, яка припадає на майбутній місяць, нараховується за повний місяць і сума нарахованої оплати відпустки менше за мінзарплату, сума ЄСВ за цей місяць розраховується виходячи з мінімалки;

- якщо відпустка, що припадає на майбутній місяць, нараховується не за повний місяць і після неї працівнику буде нарахована зарплата, то в поточному місяці (в якому нарахована оплата відпустки за майбутній період) ЄСВ нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. Водночас, якщо за підсумком наступного місяця (суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід становить менше мінімального розміру, виникає потреба донарахувати ЄСВ виходячи з мінзарплати.

3. Працівник частину місяця перебуває у відпустці без збереження зарплати, при цьому сума нарахованої зарплати менша за мінімальний розмір: чи потрібно ЄСВ розраховувати з мінзарплати? ДФС стверджує, що потрібно. Податківці також додають: якщо працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то ЄСВ не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база його нарахування.

4. Працівник частину або повний місяць хворів: як нараховувати ЄСВ? ДФС зазначає: якщо працівник (за основним місцем роботи) повний місяць хворів і сума його лікарняних менша за мінзарплату, ЄСВ потрібно нараховувати з мінімалки.

Якщо працівник (за основним місцем роботи) відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, і загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума зарплати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінзарплати, виникає необхідність провести відповідні донарахування.

У випадку, якщо у працівника початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще невідома (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати ЄСВ виходячи з мінзарплати.

Звернуть увагу, що в усіх зазначених випадках утримання ЄСВ із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 5084/6/99-99-17-03-03-15 від 11.03.2015 р.

Чи застосовується понижуючий коефіцієнт при виплаті авансу?

ДФС зазначає: якщо платником за звітний місяць виконано умови застосування понижуючого коефіцієнта, передбачені Законом України N 2l9-VІІІ від 02.03.2015 року, то і застосування коефіцієнта до ставки ЄСВ при нарахуванні і виплаті заробітної плати за першу половину звітного місяця буде правомірним. Якщо ж при остаточному розрахунку виявиться, що умови для застосування понижуючого коефіцієнта до розміру ЄСВ у звітному місяці не виконано, то, відповідно, застосування зниженої ставки до авансових внесків не є правомірним.

На нашу думку, позиція ДФС не узгоджується з нормами Закону України N 219-VIII від 02.03.2015 р., адже механізм розрахунку понижуючого коефіцієнта розроблений так, що платнику потрібно знати підсумкові показники звітного місяця. Однак не виключаємо і той момент, що у випадку незастосування коефіцієнту при виплаті авансу за результатами місяця може виникнути переплата з ЄСВ. Ймовірність її виникнення залежить від величини розрахованого коефіцієнта. Як повернути надміру сплачені кошти, визначає порядок, затверджений наказом Міндоходів N 450 від 09.09.2013 р.

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 15273/7/99-99-17-03-01-17 від 28.04.2015 р.

Аліменти не обкладаються військовим збором

Податківці повідомили, що сума аліментів розраховується із суми заробітної плати, яка залишається після утримання військового збору, ПДФО та ЄСВ.

Водночас згідно із пп. 165.1.14 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику ПДФО відповідно до рішення суду або за добровільним рішенням сторін. Виняток становлять аліменти від нерезидента незалежно від їх розміру.

Оскільки дохід у вигляді аліментів, що виплачуються платнику податку резидентом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то відповідно він не є об'єктом оподаткування військовим збором.

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 339/4/99-99-19-01-01-13 від 12.02.2015 p.

Як розрахувати коефіцієнт рентабельності гірничим підприємством?

Пункт 252.16 ПКУ, на жаль, не уточнює, яку саме облікову ставку НБУ слід застосовувати для розрахунку коефіцієнта рентабельності під час визначення розміру рентної плати за надра тим гірничим підприємствам, які порушили строк проведення регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Позиція фіскалів з цього питання весь час змінюється. Остання цінна вказівка контролерів - використовувати середньозважену ставку НБУ за I квартал 2015 року, що становить 20,57 %. Хоча на початку року Державна комісія України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України в листі N 46/07 від 02.02.2015 р. рекомендувала протягом 2015 року застосовувати коефіцієнти, розраховані виходячи з облікової ставки НБУ в розмірі 14%, установленої на початок року.

Раніше, у листі N 9270/7/99-99-15-04-01-17 від 18.04.2014 р., податківці радили застосовувати облікову ставку НБУ в розмірі, установленому на початок кварталу.

------------------------

Лист Державної фіскальної служби України N 15301/7/99-99-1504-01-17 від 28.04.2015 р.

Увага! При зверненні за соцдопомогою використовуємо нову форму заяви

Мінсоцполітики затвердило нову форму заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, тим самим узгодило її зміст відповідно до постанов КМУ N 1146 від 17.08.2002 р., N 106 від 28.02.2015 р.

Форма тепер не містить згадки про:

- допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства;

- щомісячну грошову допомогу батькам потерпілих дітей, які перебувають у державних та комунальних дошкільних закладах освіти (за дні відвідування та невідвідування);

- щомісячну виплату на дітей шкільного віку;

- грошову компенсацію батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі і тих, які не знаходяться в обліковому складі шкіл), якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні;

- компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла;

- субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

- субсидію на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та оплату житлово-комунальних послуг.

Разом із цим визнається такою, що втратила силу, чинна до цього форма заяви, що затверджена наказом N 96 від 22.02.2012 р.

Нагадаємо, що для отримання житлових субсидій використовується інша форма заяви, що затверджена вже згаданою постановою КМУ N 106 від 28.02.2015 р.

------------------------

Наказ Міністерства соціальної політики України "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг" (N 441 від 21.04.2015 р.)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 р. N 475/26920 та набирає чинності з дня офіційного опублікування

Як органи соцзахисту перевіряють інформацію про доходи громадян у випадку надання їм субсидій?

З 1 травня запрацювали нові правила надання житлових субсидій, визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою КМУ N 848 від 21.10.95 р.

Зазначеним документом передбачено, що для нарахування субсидій орган соцзахисту направляє запит до ДФС із метою отримання інформації про доходи громадян із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. У свою чергу ДФС у 5-денний строк надає відповідь на нього. На виконання цієї норми Мінсоцполітики і Мінфіном розроблено коментований документ.

Відзначимо, що у відповіді обов’язково має міститись інформація про суму нарахованого кожній окремій фізичній особі доходу в розрізі джерел та ознак доходу, суму доходу, отриманого фізичною особою від здійснення підприємницької діяльності, розмір утриманого ПДФО (за наявності відомостей у ДРФО).

------------------------

Наказ Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій" (N 431/447 від 20.04.2015 р.)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.04.2015 р. за N 485/26930 та набуває чинності з дня офіційного опублікування

Банки мають повідомити Нацбанк щодо пов’язаних із ними осіб

Нацбанк зобов’язав банки надати йому до 29 травня 2015 р. перелік пов’язаних із банком осіб станом на 01.05.2015 р. Інформація має бути відображена у відповідній формі (додаток до постанови) та надана в електронному вигляді у форматі Excel. Крім цього головний банк країни встановив, що звітувати таким чином перед ним треба буде щомісячно до 10-го числа після звітного періоду аж до запровадження ним відповідної форми статзвітності.

Надаючи головному банку країни відомості про пов’язаних осіб, слід керуватися нормами спеціального Положення, яким визначено порядок подання банками інформації НБУ про таких осіб, а також ознаки, за наявності яких Нацбанк має право визначити фізичних та юридичних осіб такими, що є пов’язаними з банком особами.

Зверніть увагу! Визначати пов’язаних із банком осіб та, відповідно, і звітувати щодо них має сам банк, але Нацбанк, у свою чергу, також наділений повноваженнями щодо визначення пов’язаних із банком осіб із використанням встановлених ознак, які поділяються на дві великі групи: за характером взаємовідносин та за характером операцій.

За характером взаємовідносин при визначенні НБУ пов’язаності беруться до уваги такі ознаки як:

- винятковість (наприклад, у особи, у т.ч. новоствореної, відсутня кредитна історія з іншими фінустановами, не пов’язаними з банком);

- економічна залежність (основним джерелом надходжень особи є кошти банку та/або пов’язаної з банком особи, особа діє переважним чином як представник інтересів банку та/або пов’язаної з банком особи тощо);

- спільна інфраструктура (спільні або дуже близькі адреси, фактичні місцезнаходження із банком, особа має в банку спільного з пов’язаними з банком особами менеджера з кредитування/надання послуг тощо);

- недостатня прозорість (наприклад, інформація про структуру власності особи не дає можливості встановити всіх власників істотної участі).

За характером операцій визначено такі ознаки:

- мета трансакції та використання коштів (наприклад, кошти, отримані особою, використані для інших цілей, ніж передбачено в договорі);

- документація (необхідна документація стосовно трансакції відсутня або документація не відповідає встановленим вимогам тощо);

- операційні стандарти (трансакція не була б проведена іншим банком, наприклад, у зв’язку з тим, що деякі стандарти кредитування не представлені або визначені не повністю у внутрішніх положеннях банку);

- заборгованість та кредитоспроможність (кредит не був би наданий особі іншим банком, що притримується ефективної банківської практики, наприклад, у ситуації, коли надходження, які планується отримати від інвестування коштів, наданих у кредит, не забезпечують своєчасного та належного повернення кредиту);

- інструменти внутрішнього контролю (операція була здійснена банком за процедурою, відмінною від процедури, визначеної для аналогічних контрагентів тощо);

- відсоткові ставки, комісії та ціни (процентні, комісійні та операційні доходи (витрати) за операціями з особою є відмінними від поточних ринкових умов/умов операцій з іншими боржниками/контрагентами тощо);

- заставне забезпечення та гарантії (наявність в особи договорів із банком та/або пов’язаною з банком особою щодо забезпечення виконання зобов’язань один за одного).

Для визначення особи, пов’язаною з банком, Нацбанк може використовувати одну або кілька ознак одночасно.

Наостанок зауважимо, що попадаючи в коло пов’язаних із банком осіб, ви одразу опиняєтесь під пильним контролем з боку Нацбанку. Відповідно до ст. 52 ЗУ "Про банки та банківську діяльність" N 2121-III від 07.12.2000 р. НБУ здійснює контроль за операціями банків із пов’язаними з банком особами, може встановлювати обмеження на операції банків із пов’язаними з ними особами, забороняє надавати банкам кредити будь-яким особам для погашення ними зобов’язань перед пов’язаною з банком особою тощо.

------------------------

Постанова Національного банку України "Про затвердження Положення про визначення пов’язаних із банком осіб" (N 315 від 12.05.2015 р.)

Офіційне опублікування на сайті НБУ: 14.05.2015 р.

Дата набрання чинності: 15.05.2015 р.

НБУ наполягає на продовженні строку подання банками оновленої структури їх власності

Нацбанк нагадав, що відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб" (N 218-VIII від 02.03.2015 р.) банки мають подати до НБУ оновлену структуру їх власності, розкриту з урахуванням вимог вищезазначеного Закону. Насправді час подання таких відомостей минув ще 9 травня поточного року, але фізично інформація не могла бути надана НБУ через відсутність механізму її подання.

Головний банк країни звернув увагу на проект нового Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банків (оприлюднено на сайті НБУ - http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=16283730), затвердження якого та набрання чинності очікується найближчим часом. Разом із цим НБУ планує передбачити додатковий строк, протягом якого банки мають виконати вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності відповідно до нового положення.

Нацбанк пропонує банкам подавати відомості про структуру їх власності протягом строку, визначеного в постанові, яка буде затверджувати нове Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банків. На жаль, конкретизувати, якими саме будуть ці строки, ми не можемо, адже постанову (та навіть її проект) ще не оприлюднено. Але Нацбанк у свою чергу запевняє, що вважатиме таке подання банками відомостей як належне виконання вимог Закону N 218-VIII.

------------------------

Лист Національного банку України N 24-00011/31322 від 08.05.2015 р.

ВСУ нагадав про особливості звільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва

ВСУ розглянув справу за позовом фізособи до роботодавця про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди і зазначив таке.

Звільнення працівника у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (у т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП).

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ч. 1, ч. 3 ст. 49² КЗпП).

Власник є таким, що належно виконав вимоги щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов’язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов’язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, то роботодавець є таким, що виконав цей обов’язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з’явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Вжиття заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання трудового договору не є обов’язком роботодавця.

------------------------

Постанова Верховного Суду України N 6-40цс15 від 01.04.2015 р.

ВСУ розповів про особливості внесення орендної плати за земельні ділянки

ВСУ розглянув справу за позовом фізособи-підприємця до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким йому було збільшено грошове зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб", і зазначив таке.

З набранням чинності ПКУ річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. (Нагадаємо, що на сьогодні відповідно до п.288.5 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути менше 3% нормативної грошової оцінки та перевищувати 12% такої оцінки).

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності (який закріплений у п. 5.2 Кодексу), до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 ПКУ.

Отже, незважаючи на те, що в даній справі орендні відносини виникли на підставі договорів, укладених до набрання чинності Податковим кодексом України, у подальшому розмір орендної плати мав бути переглянутий у сторону збільшення. Оскільки цього зроблено не було, ВСУ підтримав позицію контролюючого органу і направив справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

------------------------

Постанова Верховного Суду України N 21-117а15 від 07.04.2015 р.

Переплата ПДВ до бюджету

Підприємство обліковує переплату суми ПДВ (грошовими коштами) в загальній декларації з ПДВ, яка виникла внаслідок надмірної сплати цього податку в попередніх періодах. Що робити з сумою переплати?

Сергій Тимошенко, заступник директора Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФСУ, вважає, що платник податку може повернути кошти на свій поточний рахунок у разі надмірної сплати до бюджету суми ПДВ у порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ. Обов'язковою умовою для повернення таких коштів є подання платником заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Така заява складається в довільній формі, але в ній слід зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника в установі банку чи на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів.

Водночас відповідно до п. 34 підрозділу 2 розд. XX ПКУ суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань із ПДВ станом на 01.07.2015 р. автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (або розрахунки коригування до них) в Єдиному реєстрі, визначену п. 200¹.3 ПКУ. На суму такого збільшення:

1) зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована у звітному періоді;

2) помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання із ПДВ уважаються погашеними.

Таким чином, підприємство може або подати заяву про повернення переплати, або після 01.07.2015 р. така переплата буде автоматично врахована в системі електронного адміністрування ПДВ.

------------------------

"Баланс" N 29-30 від 14.04.2015 р.

ВРУ

- внесла зміни до деяких законодавчих актів щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства (Закон N 320-VIII від 09.04.2015 р.);

КМУ

- розповів про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (постанова N 263 від 07.05.2015 р.);

МОЗ

- роз’яснило порядок ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів (лист N 18.01-04/2848/11296 від 09.04.2015 р.);

Мін’юст

- виклав у новій редакції Порядок оприлюднення відомостей, які підлягають розміщенню на веб-сайті державного органу з питань банкрутства (наказ N 607/5 від 27.04.2015 р.);

- надав роз'яснення щодо застосування положень Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів (роз’яснення від 07.05.2015 р.);

Нацбанк

- запровадив нові особливості в діяльності банків (постанова N 313 від 12.05.2015 р.);

- відкоригував Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні (постанова N 312 від 12.05.2015 р.);

- визначив порядок застосування санкцій до небанківських фінансових установ (постанова N 316 від 12.05.2015 р.);

Державна фіскальна служба України

- зауважила, що фізособи-підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, не мають права включати до складу витрат суми ПДВ, які сплачені до бюджету (лист N 46/10/24-13-17-01-19 від 15.01.2015 р.);

- надала інформацію про обсяги видобутку та нарахованої плати за користування надрами з метою видобутку природного газу в Україні протягом 2013 та 2014 років згідно з податковими розрахунками плати за користування надрами (лист N 916/Б/99-99-15-04-01-14 від 02.02.2015 р.);

- для врегулювання питання щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування в межах клінічних випробувань, внесла корективи у раніше видане роз’яснення N 14357/7/99-99-19-05-01-17 від 18.06.2014 р. (лист N 15111/7/99-99-19-03-02-17 від 27.04.2015 р.);

- розтлумачила особливості оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання вантажного транспортного засобу в легковий автомобіль (лист N 11213/7/99-99-21-05-17 від 31.03.2015 р.);

- довела до відома свій Стратегічний плану розвитку на 2015 - 2018 роки (наказ N 80 від 12.02.2015 р.);

Мінсоцполітики

- уточнило, що в разі працевлаштування отримувача допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або виходу на роботу, у тому числі на умовах неповного робочого часу або вдома) виплата допомоги в розмірі 130 грн. припиняється (лист N 357/5/75-15 від 09.04.2015 p.);

Фонд соцстраху з тимчасової втрати працездатності

- звернув увагу на обмеження при нарахуванні лікарняних працівникам, які працюють за сумісництвом (лист N 2.4-15-729 від 16.04.2015 p.);

НКЦПФР

- відкоригувала Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінорганізацій та їх обігу (щодо удосконалення порядку емісії облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу) (рішення N 476 від10.04.2015 р.).

Курси валют

Підготовлено за матеріалами КД: «Гросбух», «БОС», «ЗЕДексперт», «Цінні Папери» Компанії «Дінай».